Програма екологічного маркування „Зелена садиба”

Екологічне маркування агросадиб – інструмент сталого розвитку українського села

Сталим розвитком називають такий ріст економічних та соціальних показників, який не приводить до виснаження ресурсів, а, навпаки, сприяє їх якісному та кількісному відновленню. З цієї точки зору відпочинок у селі є одним із найбільш перспективних напрямків відродження та розвитку українського села, оскільки не лише не виснажує наявні ресурси, але й робить місцевих жителів економічно зацікавленими у їх збереженні та примноженні. Адже розвиток туристичного бізнесу приносить дохід не лише власникам осель, а й багатьом іншим жителям даної місцевості. Створюються нові робочі місця в сфері обслуговування туристів, зростає попит на продукти харчування, сувенірну продукцію та вироби місцевих майстрів, активізується будівництво та транспортні послуги. Отже, всі зацікавлені у зростанні привабливості своєї місцевості для туристів. Але відповідні механізми та методи господарювання не завжди є очевидними, тож тут є сенс спиратись на рекомендації спеціалістів.                     

Відтепер в Україні також запроваджена система екологічного маркування агросадиб знаком “Зелена садиба”. Цей знак може збільшити популярність вашої садиби серед екологічно-свідомих туристів. Знак надається Спілкою сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні та може використовуватись як маркетинговий інструмент. 
            Для власника такого знаку його привабливість забезпечується двома основними факторами: підвищеним попитом з боку туристів та першочерговим просуванням його послуг на ринок Спілкою та державними установами. Перший з цих факторів, тобто підвищення попиту, на сьогоднішній день спрацьовує  головним чином стосовно зарубіжних споживачів, які є бажаними гостями в українських оселях завдяки їх високій культурі та платоспроможності. Але на відміну від європейських туристів, більшість з яких за соціальними опитуваннями надає перевагу відпочинку в екологічно маркованих оселях, авторитет знаку “Зелена садиба” у вітчизняного споживача ще належить заробити. І тут знадобляться спільні зусилля  не тільки держави та громадськості, а й самих власників садиб. Що ж до просування на ринок, то ефективність цього процесу значною мірою залежить від узгодженості екологічного маркування з високим рівнем туристичного сервісу. Лише якісні послуги можуть бути предметом маркетингових зусиль.
            Слід зазначити, що подібні схеми у європейських країнах мають чимало спільних рис, що обумовлено єдиним підходом до екологічного маркування як фактору підтримки та сприяння сталому розвитку. Це підтверджується схожістю основних розділів вимог екологічної сертифікації. До них, як правило, належать: зменшення шкідливого впливу агротуристичного об’єкту на навколишнє середовище, економія ресурсів, підтримка народних традицій та ремесел, підтримка місцевої економіки, розвиток екологічно-сприятливих видів розваг та відпочинку. За такими ж принципами побудована і схема сертифікації для отримання знаку “Зелена садиба”. У перспективі назріває необхідність об’єднання різних європейських систем екомаркування в одну міжнародну, про що говорилося, зокрема, на Міжнародній  конференції з питань сільського туризму в Ризі 2-3 червня 2004 року. Таке об’єднання значно полегшить споживачам та турагенціям  проблему орієнтування у великій кількості різних знаків, а також суттєво підвищить авторитет єдиного знаку на міжнародному рівні. Адже очевидно, що повага до знаку (а, відповідно, і ринковий попит на нього) прямо залежать від стабільності та авторитетності організації, що його запровадила. Логічно, таким чином, що на Україні система екологічного маркування вперше запроваджена найбільш авторитетною організацією в царині сільського туризму – Спілкою сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні.

            На початковому етапі прикладені зусилля можливо не відразу дадуть помітний економічний (не кажучи вже про екологічний) ефект, тож слід бути далекогляднішими і заглядати у завтрашній день.
            Сьогодні для господарів агротуристичних садиб ефективність вкладання грошей в екомаркування не завжди очевидна – адже процедура екологічної сертифікації недешева, та й оплачувати її потрібно зараз, а чи приведе вона до збільшення потоку туристів – невідомо. Виконання вимог екологічного стандарту також потребує деяких витрат, що веде до зростання собівартості туристичних послуг. Але ж не можна все міряти тільки грошовими одиницями і тільки сьогоднішнім днем. Ми є народ і на нашій землі ще жити нашим нащадкам, тож зусилля, витрачені на збереження довкілля та сталий розвиток, не можна вважати зайвими. Втім, розуміючи економічні складності на початковому етапі запровадження екологічного маркування, Спілка спрямовує свої зусилля на пошук альтернативних джерел фінансування процедури сертифікації. На сьогодні процедуру сертифікації пройшли 35 садиб з 7 областей України, 24 з них  отримали знак “Зелена садиба” 1-го рівня і 3 садиби – 2-го рівня. Це було зроблено безкоштовно для власників.            

Що потрібно, щоб отримати сертифікат екологічної якості «ЗЕЛЕНА САДИБА»?

-          Уважно прочитати вимоги щодо надання цього знаку, які затверджені Спілкою сприяння розвитку сільського зеленого туризму в Україні.
-          Визначитись, в якій мірі Ваша садиба відповідає згаданим Вимогам та які недоліки слід усунути для досягнення достатньої відповідності.
-          Усунути зазначені недоліки.
-          Звернутись до Спілки з проханням провести процедуру сертифікації Вашої садиби.
-          Продемонструвати інспектору Спілки екологічні переваги Вашої садиби та перевірити правильність заповнення анкети.

Зверніть увагу і на те, що екологічна сертифікація за програмою «Зелена Садиба» є повністю добровільною.  Вона також є незалежною від сертифікації якості розміщення, адже свідчить лише про екологічно сприятливий спосіб ведення господарства. Часом підвищення комфортності розміщення може навіть суперечити екологічним вимогам, зокрема  з приводу економії електроенергії та води, або застосування засобів побутової хімії. Але ж існує чималий попит на відпочинок саме у «традиційному народному» стилі, тож, можливо, Вам підійде саме цей напрямок розвитку. Пам’ятайте також, що цю землю Ви передасте у спадок своїм нащадкам, тож  варто попіклуватись про те, щоб вони отримали її у якомога кращому стані.

      Зупинимось на тих вимогах, невиконання яких найчастіше стає перешкодою до  отримання знаку. Найчастіше це використання  отрутохімікатів у городництві та садівництві. Попри всі запевнення виробників таких речовин, це є несумісним з поняттям екологічно чистих продуктів харчування, а також завдає значної шкоди біорізноманіттю навколишнього середовища. Тож доведеться робити вибір між підвищеним урожаєм картоплі і шляхом екологічно чистого господарювання під знаком “Зелена садиба”.
      Ще однією вимогою, яка не завжди виконується на сьогоднішній день є наявність довідки з санепідемстанції про відповідність джерела питної води державним стандартам. Зауважимо, що таку довідку все одно доведеться отримати всім, хто офіційно приймає туристів для відпочинку і рекламує свої послуги.
      Також іноді стає проблемою неохайне сміттєзвалище на території садиби, або поруч із нею. І якщо з упорядкуванням власної території у дбайливих господарів питань не виникає, то до звалища по той бік огорожі багато хто ставиться терпляче – мовляв, то не моя проблема. Але ж природа єдина по обидва боки огорожі і не може бути чистої садиби в брудному оточенні. Саме власники агросадиб, які, як правило, є найбільш активними і передовими жителями села, повинні поклопотатися про чисте довкілля.

      Як бачимо, розглянуті перешкоди не є нездоланними, а виконання згаданих умов не потребує великих капіталовкладень. Тож приєднуйтесь до екологічного братства під знаком “Зелена садиба”, що є ознакою високої духовної культури та цивілізованості власника.

Що потрібно для подовження дії знаку "Зелена садиба"

Для подовження дії знаку «Зелена садиба» на наступний термін власник садиби повинен надати  у Комісію з екологічного маркування садиб наступні документи:

Для отримання знаку «Зелена садиба» більш високого рівня  садибу має відвідати інспектор Спілки.

Бажаємо успіхів!

НОРМАТИВИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЯКОСТІ РОЗМІЩЕННЯ ВІДПОЧИВАЮЧИХ У СЕЛІ ДЛЯ НАДАННЯ ЗНАКУ “ЗЕЛЕНА САДИБА”

Знак «ЗЕЛЕНА САДИБА» надається агротуристичним садибам, які відповідають вимогам наведених нижче «НОРМАТИВІВ». Знак має три рівні якості, від першого (найнижчого) до третього (найвищого).

Для отримання знаку першого рівня садиба  має відповідати всім вимогам, позначеним цифрою “1”.  Для отримання сертифікату другого рівня садиба має  відповідати всім вимогам, позначеним цифрою “1” та 80% вимог, позначених цифрою “2”. Для отримання сертифікату третього рівня садиба має  відповідати всім вимогам, позначеним цифрою “1”,  80% вимог, позначених цифрою “2” та 80% вимог, позначених цифрою “3”.

Для проведення сертифікації до садиби виїжджатиме інспектор, який перевірить відповідність садиби зазначеним вимогам. Зібрана інспектором інформація буде надана Комісії, призначеній Спілкою, яка винесе остаточне рішення про надання знаку «ЗЕЛЕНА САДИБА». Знак «ЗЕЛЕНА САДИБА» надаватиметься на термін 2 роки, що буде підтверджено відповідним сертифікатом.

1.     ДОВКІЛЛЯ.

Довкілля садиби повинно бути екологічно чистим та привабливим. господарі повинні стежити за підтримкою та поліпшенням екологічного стану довкілля, сприяти збереженню ландшафтів та біорізноманіття.

2.  САДИБА.

Садиба не повинна бути джерелом забруднення; використання екологічно-агресивних речовин слід максимально обмежувати; оформлення території має носити ознаки підтримки сталого розвитку регіону та його екологічного стану.

3.     КІМНАТИ.

4.     ПРОДУКТИ.

Перевага надається екологічно чистим продуктам місцевого виробництва, приготованим за традиційними технологіями.

5.     РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ВОДНИХ РЕСУРСІВ.

Використання води з водогонів має бути якомога економнішим. Надається перевага природним джерелам.

6.     РАЦІОНАЛЬНЕ ВИКОРИСТАННЯ ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЇ ТА ПАЛИВА

Переважна більшість палива та джерел електроенергії належить до невідновлюваних ресурсів, через це їх використання слід зводити до мінімуму.

7.     ОБМЕЖЕНЕ ВИКОРИСТАННЯ ПОБУТОВИХ ХІМІЧНИХ ЗАСОБІВ.

Засоби побутової хімії як правило є синтетичними матеріалами, агресивними до природного середовища, їх виробництво також належить до найбільш екологічно шкідливих. Через це їх вживання слід обмежувати.

8.     ТУРИСТИЧНА ІНФОРМАЦІЯ.

Туристи повинні бути забезпечені екологічно-орієнтованою інформацією, що сприяє збереженню довкілля та сталому розвитку регіону.

9.     ТРАНСПОРТ.

Надається перевага громадському та екологічно-чистим видам транспорту.

10.  РЕКОМЕНДОВАНА ТУРИСТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ.

Рекомендована діяльність, яка найменше впливає на довкілля: піші, кінні та велосипедні прогулянки, плавання, сонячні ванни, веслування, віндсерфінг, гірські лижі, збирання грибів та ягід, риболовля, спостереження за птахами та тваринами.

11.  ПІДТРИМКА НАРОДНИХ ТРАДИЦІЙ.

Підтримується збереження та розвиток традиційних для даної місцевості побуту, ремесел та мистецтв.

12.  ДОСВІД РОБОТИ.