Ця земля прекрасна і вічно молода. Скільки б не пив у літню спеку прохолоду з джерельних глибин, а вода не припипяє бути жаданою і солодкою. Так і села, і міста цього краю. Скіфські кургани біля Іллінець і новобудови Бершаді, старовинні храми Бару і скульптурні композиції каменотесів у Ямполі, мальовничі краєвиди під Чечельником і Оратовом, чепурні котеджі Липовця і Теплика. Невпізнанними стали за останні роки також Томашпіль і Хмільник, Піщанка і Літин.

Поділля здавна вабить своєю багатою, розкішною природою, різноманітними ландшафтами, агрокліматичними, геологічними, зоогеографічними зонами.

У межах Вінниччини нараховується 1086 річок, 2600 ставків і водосховищ. У річках і ставках водяться короп, карась, сом, лящ, окунь, щука, судак та інша риба. Серед пам'яток природи - знамениті печери в Нагорянах і Пісковики Бернашівки у Могилів-Подільському районі, Марківські джерела у Томашпільському районі, Зелені криниці, що живлять витоки ріки Рось у Погребищенському районі, Гайдамацький яр і скельний храм Буші (III-IVст.) Ямпільського району, природні парки в Браілові, Чернятині, Немирові, Верхівці, Ободівці, Гайсині.

Проліскова і чебрецева сторона, гарна в пору червневого колосіння, соняшникового раювання, бджолиного медоносу, гречкового сладострастя, вересневого сонцезгусту. Степи, посмуговані синіми биндами річок у кучерявих вербах, вишиті блакиттю волошок і яскравістю маків, заколисаних жайвориним співом і голубиним легкокрилом.